Як стимулювати розвиток відчуттів у «особливої» дитини.

  Дітей із синдромом Дауна часто називають «особливими» дітьми. Розвиток відчуттів таких дітей являє собою комплексну задачу. Попри важку генетичну аномалію, такі діти життєрадісні, ласкаві. Однак, діти, батьки та близькі щоденно стикаються зі складностями. Батькам таких дітей необхідно докласти багато зусиль, терпіння та впертості у вихованні їх особливих дітей, в пошуку спеціалістів та необхідних методик розвитку. При постійних заняттях такі малюки в майбутньому зможуть ходити у звичайну школу, мати багато друзів, розвивати свої здібності та таланти, стати самостійними особистостями.

«Розвиток відчуттів розпочинається ще до появи дитини на світ» - розповідає доцент кафедри педіатрії та медичної генетики Ірина Ластівка. Ці відчуття є базовими, їх стимуляція впродовж першого року життя дитини чинить вирішальний вплив на розвиток його мозку.

  Сприйняття руху та рівноваги починає розвиватися на третьому місяці вагітності матері. При цьому стимуляція плоду здійснюється рухами матері.

  Тактильне сприйняття починає розвиватися в період останньої третини вагітності матері. Малюк відчуває дотик матері до живота.

  Рухова активність починає розвиватися на 4-му та 5-му місяцях вагітності. Стимуляція здійснюється, коли малюк штовхає живіт матері. Це надає йому відчуття «роботи» м`язів щодо подолання супротиву.

  Слухове сприйняття. Приблизно на 6-му міс вагітності матері у малюка з`являється здатність чути її голос та звуки довкілля.

  Зорове сприйняття спеціалісти не відносять до базових відчуттів. Малюк починає розрізняти пітьму та світло за декілька тижнів до свого народження. Він вчиться бачити вже після того, як народиться.

  Нюх. Розвивається з моменту народження. Смакове сприйняття розвивається завдяки стимуляції, яку забезпечують їжа та пиття.

Чому так важлива стимуляція сенсорного розвитку?

  Встановлено, що стимуляція базових відчуттів, зорового сприйняття, нюху та смаку в період раннього розвитку впливає на головний мозок та викликає відгук у вигляді рухової реакції. Через рух дитина досліджує відношення, в яких знаходиться його тіло та простір, починає осягати відношення між предметами, а мета розвитку уявлень про предмети та явища навколишнього світу - це розвиток інтелекту.

  Звичайні діти отримують стимуляцію усіх вказаних відчуттів від довкілля. Однак, навіть практично здорові діти, які живуть в інтернатах, позбавлені багатьох стимулів, і тому для забезпечення їх нормального розвитку необхідно проводити додаткові заняття по психомоторному розвитку. Діти із порушеннями не завжди можуть самі отримати увесь корисний різноманітний досвід так само легко, як звичайні діти. Відомо, що в дітей із синдромом Дауна часто бувають сенсорні порушення. В таких випадках мозок не може реалізувати усі свої можливості із-за недостатньої сенсорної стимуляції. Іноді для того, щоб ослаблені органи відчуття могли відреагувати на стимуляцію або для того, щоб мозок зумів справитися з тим чи іншим специфічним стимулом, необхідна більш сильна, стимуляція, яка повторюється та вироблена за відсутності інших впливів.

  Інтенсивна стимуляція чуттєвого сприйняття з особливими потребами, якщо її проводити з 6-ти міс, плюс рання допомога дають результати, що вражають навіть у випадках дуже важких порушень.

Як стимулювати сенсорний розвиток?

Сприйняття руху та рівноваги.

  Малюк. Носіть його скрізь із собою.

  Більш старша дитина. Дозволяйте йому самому розкручувати іграшки, грайте в улюблені ігри, в яких можна швидко та/або ритмічно змінювати положення його тіла, а також в ігри з елементами танцю.

Дотик

  Малюк. Змазуйте тіло малюка кремом, робіть масаж, грайте в «тактильні ігри», катайте по тілу тенісний м`ячик, стимулюйте тактильне сприйняття предметами різної фактури.

  Біль старша дитина. Спонукайте його пізнавати предмети на дотик із закритими очима, грайте в ігри на тактильну пам`ять.

Рух

  Малюк. Розміщуйте малюка у воду, грайте з ним у басейні з бортиками, робіть вібраційний масаж.

 Біль старша дитина. Спонукайте дитину ходити задом наперед, обходити перепони із зав`язаними очима, грайте в «статуї» (Ви приймаєте потішну позу, дитина повинна її скопіювати), «Море хвилюється раз...»

Слухове сприйняття

  Малюк. Зробіть так, щоб малюк міг чути якомога більше неподібних один на одного звуків. Важливим прийомом є стимуляція звуками дуже низьких частот. Розміщайте джерело звуку з різних боків, спонукайте малюка самого виробляти звуки.

  Біль старша дитина. Спонукайте дитину слухати різні звуки та визначати, хто або що їх виробляє. Це, наприклад, може бути магнітофонний запис звуків, які видаються тваринами або звуків повсякденного життя. Спонукайте його, зав`язавши очі, слідкувати за партнером, орієнтуючись лише на звук, який той виробляє.

Зорове сприйняття.

 Малюк. Підвісьте над ліжечком малюка різнокольорові предмети, залучайте його увагу яскравими іграшками, спонукайте тягнутися до них. Спонукайте його проводжати поглядом іграшку, яка рухається або джерело світла (іноді що мерехтить), повертати голову, щоб прослідкувати за переміщенням предмету, грайте в схованки.

  Біль старша дитина. Грайте в темній кімнати з електричним ліхтариком. Можна встати обличчям до дитини та ліхтариком зі слабким світлом описувати у повітрі кола. При цьому дитина має слідкувати за рухом світла очима, не повертаючи голови.

Смак

  Малюк. Коли малюка перестають годувати лише одним молоком, йому слід давати різноманітну їжу, не змішуючи страви між собою, щоб кожна з них зберегла смак.

  Біль старша дитина. Даючи дитині маленькі шматочки різних страв, спонукайте його вгадувати із закритими очима, що він їсть (одна, не варто давати йому нічого гіркого або гострого).

Нюх

  Біль старша дитина. Стимулюйте нюх, змінюючи аромати, і роблячи їх менш різкими. Спонукайте дитину помічати різницю, розпитуйте, які запахи йому подобаються. Вчіть розпізнавати запахи спецій. На прогулянці звертайте увагу дитини на запахи живих квітів та хвої. Влаштовуйте ігри на вгадування запахів. Серед декількох спонукайте знаходити однакові.

Важливо розпочати заняття із самого раннього віку, а стимулювати розвиток усіх відчуттів, не зосереджуватися лише на одному. Спостерігаючи за дитиною, намагайтеся визначити, чого він потребує найбільше, на якому етапі свого розвитку він починає «відповідати» на стимуляцію. Завжди намагайтеся добитися його реакції та зробити його учасником Ваших сумісних занять.