Що таке «загроза ДЦП»? Які ознаки повинні стурбувати маму?

 Досить часто дитині ставлять діагноз перинатальна енцефалопатія (ПЕП). Під нею розуміють порушення нервової системи малюка, які проявляються у відхиленнях фізичного і психічного розвитку. Якщо відхилення мінімальні, все обмежується діагнозом ПЕП, при виражених порушеннях кажуть про загрозу ДЦП.

Які причини ураження центральної нервової системи у новонародженої дитини?

1. Насамперед, важкий перебіг вагітності, різні захворювання майбутньої матері. Адже нервові клітини починають формуватися у плода вже з перших тижнів вагітності, а критичним періодом формування центральної нервової системи є 10-18 тиждень.

2. Внутрішньоутробні інфекції (хламідіоз, мікоплазмоз, уреоплазмоз, цитомегаловірусні інфекції, герпес) можуть завдавати безпосередній ушкоджуючий вплив на мозок дитини. Окрім того, вони викликають хвороби плаценти, в результаті яких дитина отримує недостатню кількість кисню і живильних речовин і народжується слабкою, легко травмується.

3. Важкі пологи, тривалий безводний період, обвиття пуповини навколо шиї дитини - все це викликає травму головного мозку малюка і кисневе голодування.

4. Тривала або виражена жовтяниця немовлят може стати ушкоджуючим фактором аж до розвитку ДЦП, адже білірубін викликає токсичне ураження клітин головного мозку.

Стан дитини оцінює лікар-педіатр пологового будинку і поліклініки. Але мама бачить свого малюка постійно і може помітити щось важливе, що може допомогти лікареві вчасно поставити діагноз і розпочати лікування. Отже, потрібно знати, що важливо, що нормально, а що - ні. На що потрібно звернути увагу?

1. У першу чергу, чи мав місце будь-який з ушкоджуючих факторів під час вагітності і пологів.

2. Існують певні вікові «норми», коли здорова дитина повинна навчитися тримати голівку, сідати, повертатися, брати іграшку тощо. Постарайтеся подивитися об'єктивно: чи правильно розвивається ваше дитя.

3. Емоційний розвиток дитини теж повинен змінюватися з віком. У місяць маля вже посміхається, з 2 місяців - гулить, в 6 місяців з'являється перший белькіт, а до 10 місяців - це диференційований белькіт, склади. Однорічна дитина має в словниковому запасі 10 слів. Затримку в розвитку по цих двох пунктах можна визначити як відставання в психомоторному розвитку.

4. Маму має насторожити порушення м'язового тонусу дитини. Кожне маля народжується з підвищеним тонусом м'язів (м'язи напружені), але до певного часу він проходить. До півтора місяців знижується гіпертонус у ручках, до 3-4 місяців - у ніжках. Якщо цього не відбувається, батьки повинні насторожитися. Знижений тонус м'язів, коли дитина «тряпочна», млява - теж привід для занепокоєння.

5. Маму повинна схвилювати будь-яка асиметрія в тілі. Може бути асиметрія м'язового тонусу, коли дитина лежить у позі фехтувальника: одна ручка розслаблена і випрямлена, інша - зігнута і напружена. Може бути асиметрія рухів, коли однією кінцівкою дитина рухає значно краще, ніж іншою. Може бути і різна товщина кінцівок, її теж важливо вчасно помітити.

6. «Неспокійна» дитина - теж привід для хвилювання. Просто так маля не кричить. Якщо ваша дитина суха, нагодована і в неї не болить животик, - вона повинен бути спокійною і веселою, доброзичливою. Безпричинний плач, порушення сну, повірте, мають свою причину.

7. Судороги у дитини змусять будь-яку матір викликати «швидку». Але у немовлят не завжди бувають судороги. Їхніми мінімальними аналогами можуть бути здригування, раптова зупинка погляду. Іноді помітити це може тільки мати.

8. Ознаками непорядку в нервовій системі є й «мармуровість» і синюшність шкіри, підвищена пітливість, поперхування, косоокість або асиметрія зіниць, що раптово виникло після хвороби або щеплення.