Вік немовляти охоплює період від 2 місяців до 1
року. Соціальна ситуація спільного
життя дитини з дорослим зумовлює виникнення нового типу діяльності - їхнього
безпосереднього емоційного спілкування (встановлення і розвиток соціальних
контактів). Під час емоційного спілкування дитини з мамою, голосові реакції
немовля, набувають емоційно - активного характеру, які стають
своєрідним орієнтиром дитини в її поведінці: чим багатший світ позитивних
емоцій, тим більше вона має можливостей для дій із предметом, взаємодії з
дорослими. Протягом першого року життя діти не тільки набувають моторних
(рухових) навичок, а й вчаться гратися, мислити, розуміти навколишній світ.
Діти в період немовляти вже здатні орієнтуватися в заданих
параметрах зовнішнього середовища. Контрасти, криволінійність, привертають і утримувати їхню увагу, особливо якщо вони спостерігають їх
зміни. В цей період дитина сприймає багато наочних, звукових, тактильних і
смакових вражень.
Уже 4-місячні діти можуть відрізнити знайоме обличчя
від незнайомого, але сумнівно, що вони спроможні відновити в пам'яті образ
батька, якщо його немає у кімнаті. Здатність до відтворення образу в пам'яті
без безпосереднього сприйняття розвивається після 8 місяців. У другому
півріччі життя в розвитку пам'яті немовляти з'являються дві нові особливості.
По-перше, виникає здатність до відтворення - пригадування
(відновлення у пам'яті) вигляду об'єкта навіть за відсутності поруч подібного
та розвиватися робоча (оперативна) пам'ять - вид пам'яті,
що охоплює процеси запам'ятовування, збереження і відтворення інформації, яка
опрацьовується під час виконання конкретної дії та необхідна тільки для
досягнення мети цієї дії.
У період немовляти зростає потреба у взаємодії з оточуючими
людьми та предметами, в оволодінні предметними діями. Ж. Піаже виокремив
такі стадії розвитку структур взаємодії немовляти з предметами й оточуючими
людьми:
1) операційна консолідація (1-4 місяці). Дитина своїми рухами
намагається відновити попередні відчуття (наприклад, рух очей у бік
привабливого об'єкта чи рух руки до рота);
2) операційна
координація (4-8 місяців). Зауваживши цікавий рух будь-чого, немовля майже
миттєво схоплює його, відтворює, спостерігаючи з інтересом за реакцією
дорослого. Дитина вдається до навмисних дій,
щоб привернути увагу матері чи іншої дорослої людини (тягне маму за волосся,
простягає руки до неї та ін.).
3) біфокальна (одночасна
сфокусованість дитини на власній дії та реакціях дорослого) координація (8-12
місяців). Виявляється вона в довільному повторенні одного й того самого руху з
різними частинами об'єкта. На цій стадії структури взаємодії з неживими
об'єктами координуються зі структурами взаємодії з людьми (гра з дорослим,
іграшками.
4) удосконалена координація (8-12
місяців). Немовля виявляє здатність здійснювати рухи з об'єктами в різних напрямках.
На цій стадії з'являється імітація дитиною рухів і дій, здійснених іншими
людьми, ведеться активний пошук цікавих об'єктів, щоб продемонструвати їх
іншому.
Наприкінці першого року життя
дитина спинається на ніжки, починає ходити. Головним в акті ходьби є не тільки
розширення простору існування немовляти, а й те, що воно відокремлює себе від
дорослого.
Наступним важливим новоутворенням
цього віку є розвиток мовлення, яке, як і інші новоутворення, має перехідний
характер. Воно автономне, ситуативне, емоційно забарвлене, зрозуміле тільки
близьким, специфічне за своєю структурою (складається з частинок слів) і ще не
зв'язне.
