Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці.
Дошкільне дитинство охоплює молодший дошкільний вік (4-й рік), середній дошкільний вік (5-й рік), старший дошкільний вік (6-й рік, у деяких дітей ще й кілька місяців 7-го року життя). На цьому етапі складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі.
Протягом
дошкільного віку у психіці дитини виникають особливо важливі для її подальшого
життя новоутворення. Зокрема, починає розвиватися творча діяльність, яка
виражається у здатності перетворювати навколишню дійсність, створювати нове.
Творчі здібності у дітей виявляються в конструкційних іграх, технічній і
художній творчості. Формуються у дошкільників і
розумові дії та операції, які стосуються розв'язування пізнавальних та
особистих завдань.
У дошкільному віці уява, мислення
та мовлення тісно пов'язані їх синтез породжує здатність творити образи та
довільно маніпулювати ними за допомогою мовних само - інструкцій. Це означає, що
у дитини виникає та починає успішно функціонувати внутрішнє мовлення як засіб
мислення.
Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці проявляється у є виникненняі різноманітних
стосунків дитини з однолітками, утворення дитячого згрупування, виникнення власної внутрішній позиції стосовно інших людей, розвиток
усвідомлення власного Я і значущості своїх учинків, величезний інтерес до світу
дорослих, їхньої діяльності, стосунків.
Особливості соціальної
ситуації розвитку дошкільника виражаються в характерних для нього видах
діяльності, передусім це - сюжетно- рольова гра, яка є формою творчої діяльності. У грі вона пізнає світ, стосунки, ролі, поведінку людей, моделює
міжособистісні стосунки в ньому, вчиться орієнтуватися в різних сферах людської
життєдіяльності, оволодіває правилами та нормами життя. У грі відбувається
самопізнання, усвідомлення свого внутрішнього світу, оволодіння першими формами
саморегуляції.
У психічному розвитку дитини грі
належить особливо важлива роль. Вона формує її здатність до довільної
діяльності й поведінки, символічних замін, саморегуляції, тренує пам'ять,
розвиває сприймання, мислення, фантазію, здатність до спілкування, волю. Гра
сприяє фізичному розвитку дитини, створює його перспективу.
У процесі ігрової діяльності зароджуються
та виокремлюються нові види діяльності дошкільника. Типовою для цього віку є
художня діяльність, яка диференціюється на малювання, ліплення, конструювання,
виготовлення аплікацій, танці, заняття з музики, слухання казок, читання
віршів, драматизацію. У
дошкільному віці починається формування психологічних передумов
майбутньої трудової діяльності, як
уміння діяти відповідно до обставин та вимог інших людей, проектувати свої дії;
здатність до самоконтролю та самооцінки; довільні рухи руки; рухові навички. У
молодшому дошкільному віці праця має характер наслідування. Дитина спершу
копіює роботу дорослого, а потім починає співробітничати з ним у ролі помічника. На етапі старшого дошкільного
віку відбувається ускладнення трудової діяльності дітей за обсягом, видами,
змістом, ставленням до неї і спрямованістю. Переважає праця, пов'язана із
самообслуговуванням, виконанням доручень дорослих, посильна допомога дорослим,
виготовлення саморобок.
Сенсорний розвиток дошкільника передбачає засвоєння уявлень (образів) про різноманітні властивості й
відношення предметів і явищ, опанування нових дій сприйняття, які дають змогу
повніше сприймати навколишній світ. У дошкільному дитинстві відбувається перехід від
застосування предметних зразків, які є результатом особистого сенсорного
досвіду, до використання загальноприйнятих сенсорних
еталонів - вироблених людством уявлень
про основні варіанти
кожного виду властивостей і відношень (кольорів, форм, розмірів предметів, їх
розташування у просторі, висоти звуків тощо). Наприклад, при сприйнятті форми еталонами
є уявлення про геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник тощо), при
сприйнятті кольору - уявлення про сім основних кольорів спектра, при сприйнятті
простору - уявлення про напрямки (ліворуч, праворуч, попереду, позаду), при
сприйнятті часу - уявлення про минуле, теперішнє, майбутнє (вчора, сьогодні,
завтра), тривалість часових періодів (день, доба, тиждень, місяць, пора року,
рік).
Розвиток
мислення у дошкільному віці дитина починає пізнавати світ за допомогою мислення -
суспільно зумовленого психічного процесу, який полягає в узагальненому й
опосередкованому відображенні дійсності. Основними
напрямами розвитку мислення в дошкільному дитинстві є вдосконалення його
наочно-образності, пов'язаної з уявленням ситуацій і їх змін на основі уяви,
довільної та опосередкованої пам'яті; початок активного формування
словесно-логічного мислення (використання понять, логічних конструкцій) шляхом
використання мови як засобу формулювання і розв'язання інтелектуальних завдань.
Розвиток
уваги у дошкільному віці дитина починає спрямовувати свою психічну діяльність на
предмети і явища, які мають для неї важливе значення, цікавлять її. Малюк зосереджений тільки до тих
пір, поки не згас його інтерес. Тому
діти рідко тривалий час займаються однією справою. Упродовж дошкільного віку у
зв'язку з ускладненням діяльності дітей та їх поступом у загальному розвитку
увага стає більш зосередженою і стійкою. Якщо молодші дошкільнята можуть грати
в одну гру 30-50 хв., то в 5- 6 років тривалість її збільшується до 2-х год. Це
зумовлене тим, що в їхній грі відтворюються складніші дії і взаємини людей,
інтерес до неї підтримується постійною появою нових ситуацій.
Розвиток
пам'яті у дошкільному віці відбувається інтенсивний розвиток здатності до
запам'ятовування і відтворення. Пам'ять
дошкільняти, як правило, має мимовільний характер. Запам'ятовування і
пригадування відбуваються незалежно від волі та свідомості, вони реалізуються у
діяльності, зумовлюються нею. Довільні форми запам'ятовування і відтворення, що
починають складатися у середньому дошкільному віці, суттєво вдосконалюються у
старших дошкільнят. Найсприятливіші умови для опанування довільного
запам'ятовування і відтворення формуються у грі, коли запам'ятовування є умовою
виконання дитиною взятої на себе ролі.
Розвиток
уяви дитина
дошкільного віку уже здатна уявляти, тобто створювати образи тих предметів і
явищ, яких вона безпосередньо не бачила. Уява дитини формується у грі. На
перших етапах вона невіддільна від сприйняття предметів та виконання з ними
ігрових дій. У грі дітей молодшого дошкільного віку суттєве значення має
тотожність предмета-замінника з предметом, який він заміняє. Старші дошкільники
можуть уявляти предмети, зовсім несхожі з предметами заміщення. Поступово
потреба у зовнішніх опорах зникає