Варіанти постановки свистячих звуків

    Постановку звуків можна починати лише після того, як підготували артикуляційний апарат, для цього виконавши комплекс гімнастики для язика ( для кожного звука вона своя) , та зробили дихальну гімнастику. Якщо артикуляційну гімнастику дитина не може виконати, постановку звуків не слід розпочинати, а необхідно продовжувати працювати над артикуляційною гімнастикою до того часу, доки дитина з легкістю буде її робити.

    На заняттях слід використовувати ігрові прийоми, зацікавлювати та стимулювати   дітей.

Методи постановки свистячих звуків (способи):

1) за наслідуванням (використовується в першу чергу): за зразком логопеда, показ правильної артикуляції, або від артикуляційних вправ;

2) механічний (майже не використовуємо): постановка звука за допомогою логопедичних зондів, шпателя та інших пристосувань;

3) змішаний (використовується у другу чергу): використовуємо прийоми 1-го і 2-го методів.

Постановка звуку [с]

1. Вироблення тривалого цілеспрямованого повітряного струменя, що йде посередині спинки язика (жолобка):

- висунутого з ротової порожнини у вигляді «лопаточки»,

- упирається в нижні різці.

2. Формування артикуляційного укладу язика (кінчик язика упирається в нижні зуби, по спинці проходить жолобок), губи (розімкнуті і розтягнуті в усмішці), відстань між різцями (невелика - 1-2 мм).

3. Одночасне відтворення сформованого укладу артикуляційних органів і плавного мовленнєвого видиху.

4. Повторення правильної артикуляції з мовленнєвим видихом 5-6 разів, роблячи паузи.

Постановка звука [с']. Звук [с'] отримуємо таким шляхом: попросити дитину розслабити губи і посміхнутися під час вимови звука [с].

Постановка звуку [з]

1. По наслідуванню:

- дитині пропонується зразок вимови звуку в поєднанні з ігровими образами (дзвенить комар, дзвінок тощо); одночасно використовується зоровий контроль за правильною артикуляцією, тактильні (дотикові) відчуття.

2. Від артикуляційного укладу:

- дитині пропонується відтворити артикуляційний уклад звуку, застосувати правильну повітряний струмінь, визначити наявність/відсутність голосу; в результаті повинен вийти нормований звук.

3. Від опорного звуку:

- основний спосіб: дитині пропонується вимовити звук с і, додавши голос, отримати звук з.

Постановка звуку [ц] 

1. По наслідуванню: 

- дитині пропонується зразок вимови звуку в поєднанні з ігровими образами (конячка цокает копитцями, дівчинка просить не шуміти тощо); одночасно використовується зоровий контроль за правильною артикуляцією, тактильні (дотикові) відчуття.

2. Від артикуляційного укладу:- дитині пропонується відтворити артикуляційний уклад звуку, застосувати правильну повітряний струмінь, визначити наявність/відсутність голосу; в результаті повинен вийти нормований звук.

3. Від опорного звуку:- дитині пропонується вимовляти звуки т, з спочатку на одному видиху з паузою між звуками, потім на одному видиху без паузи.

4. Швидка вимова звуків [т] і [с].

5. Пропонуємо вимовити звук [т] з опущеним кінчиком язика, просимо дитину сильно подути на спинку язика, одночасно відсовуючи язик назад.

 Поставивши звук , необхідно автоматизувати ( закріпити правильну вимову) його в складах, словах, реченнях та зв'язному мовленні.