Фізичне виховання дітей з порушенням зору.

Консультація для вихователів.

  Діти з порушеннями зору потребують особливої уваги як зі сторони педагога, так і батьків.  Основними завданнями фізичного виховання дітей з порушеннями зору є:

 - корегування порушення опорно-рухового апарату; 

- поліпшувати рухливість суглобів та моторику пальців рук;

 - формувати вміння тримати рівновагу під час статичного та динамічного навантаження; 

- розвивати просторово-часову організацію рухових дій, зорово-моторні реакції та окорухові дії; 

- стимулювати правильне дихання; 

- формувати навички релаксації.

     Різновиди вправ для профілактики та корекції зорових порушень: 

- загальнорозвивальні вправи; 

- різновиди ходьби та бігу з виконанням завдань на орієнтування в просторі;

 - вправи моторної та сенсорної зорової гімнастики;

 - ритмічна гімнастика;

 - самомасаж біологічно-активних зон та вушних раковин; 

- вправи на розвиток моторики пальців рук.
   Основними формами роботи з фізичного виховання та розвитку дітей з порушеннями зору є:

 - ранкова гімнастика; 

- гімнастика після денного сну; 

- фізкультурні заняття;

 - фізкультурні хвилинки;

 - пішохідні переходи за межі дошкільного закладу;

 - організована та самостійна ігрова діяльність під час прогулянки;

 - дні здоров'я, фізкультурні свята та розваги.
  Ліна Сваровська, кандидат педагогічних наук, вважає, що вибір змісту для різних форм фізичного виховання й дозування фізичного навантаження залежить від характеру й форми патології гостроти зору, наявності інших порушень стану здоров'я дитини і відбуваються за рекомендаціями лікаря-офтальмолога й лікаря-педіатра. 

  Ранкову гімнастику слід проводити щодня, за сприятливої погоди - на свіжому повітрі. До змісту ранкової гімнастики та гімнастики пробудження рекомендується включати вправи для тренування моторного апарату ока, вправи для формування правильної постави та зводу стопи, дихальні вправи у комплексі із вправами на розслаблення м'язів ока та самомасаж біологічно активних зон. 

  Під час занять, на яких переважає статичне навантаження, обов'язковими є фізкультхвилинки, які мають включати вправи зорової гімнастики на зняття зорової втоми. Зорову гімнастику варто проводити і перед заняттям та у вільний час протягом дня.

   Заняття з ритміки - одна з ефективних форм роботи з дітьми, які мають порушення зору, оскільки сприяють загальному оздоровленню, зміцненню серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, поліпшують настрій та координацію рухів. 

  Заняття з фізичної культури вже у вступній частині мають включати різні види ходьби та бігу з виконанням завдань на орієнтування у просторі, самоконтроль рухів. Загальнорозвивальні вправи діти мають виконувати з різних вихідних положень з плавним переходом до кожного вихідного положення, виконуючи рухи пластично, проте енергійно. Варто планувати з дітьми вправи для м'язів шиї (повороти голови вліво-вправо, рухи головою вгору-вниз, колові рухи головою нахили голови до правого й лівого плечей почергово), оскільки вони сприяють поліпшенню постачання крові до мозку та очей. Проте, діти мають виконувати їх повільно, плавно, уникаючи різких рухів. Корисно до загальнорозвивальних вправ включати вправи із промовлянням звуків, які сприяють загальному оздоровленню та прискоренню обміну речовин.
  Добирання вправ для основної частини заняття має бути індивідуально-диференційованим: це залежить від віку, рухового досвіду та характеру порушень зору кожної дитини.
  У заключній частині заняття з фізкультури доцільно використовувати:

 - вправи дихальної гімнастики;

 - психогімнастичні етюди;

 - рухливі ігри; 

- вправи на розслаблення м'язів; 

- самомасаж біологічно активних зон і вушних раковин.
  Під час проведення індивідуально-диференційного підходу доведено доцільність розподілу дітей на підгрупи:

• до першої підгрупи дітей, в яких виражена збіжна чи розбіжна косоокість, монокулярний характер зору, застосовують вправи на гімнастичній лаві, стінці, а також інші вправи на рівновагу, які слід виконувати під суворим наглядом вихователя;

•  для другої підгрупи дітей з такими порушеннями, як: слабкозорість, косоокість, гіперметропія, астигматизм до 0,4, міопія низького та середнього ступенів без змін очного дна - знижено нормативи для стрибків у довжину й висоту, зменшена відстань для метання в ціль, знижено інтенсивність бігу; 

• дітям третьої підгрупи з ускладненими захворюваннями: середовищ ока, сітківки (міопія високого і середнього ступенів зі змінами очного дна, глаукомою, підвивихом кришталика, катарактою), атрофією зорового нерва - не дозволяють: брати участь у змаганнях зі стрибків і бігу; піднімати вагу; працювати нахилившись; робити перекиди.

Під час виконання вправ педагог передусім орієнтується на діагноз дитини.
  Збіжна косоокість. Пропонуються вправи, що не потребують напруження акомодації і пов'язанні зі спрямуванням погляду вгору (високо) і вдалину (далеко): на верхівки дерев, птахів у небі, хмари угорі тощо. Доцільними є вправи із закиданням м'яча у кільце, метання м'яча, елементами волейболу та баскетболу.

   Розбіжна косоокість. Використовують вправи, які потребують напруження акомодації та спрямування погляду на близьку відстань. Корисними є заняття на свіжому повітрі з використанням спостережень за квітами, травами, розгляданням комашок, жаб, метеликів тощо. У старшому дошкільному віці можна застосовувати елементи спортивних ігор: баскетбол, волейбол, футбол, метання м'яча в ціль, кеглі, городки, настільний теніс, бадмінтон.

  Слабкозорість (висока короткозорість, глаукома, підвивих кришталика, атрофія зорового нерва тощо). Дітям протипоказані вправи, пов'язані з тривалим і різким нахилом голови: нахили тулуба; присідання; стрибки у висоту; зістрибування з лави; підскоки; біг з максимальною швидкістю.
  Окрім того, для поліпшення стану здоров'я дошкільників із порушеннями зору набувають важливого значення такі способи оздоровлення: нетрадиційні (ароматерапія, кольоротерапія, дихальна гімнастика, точковий масаж, ігрові вправи для розвитку моторики пальців рук); традиційні (загартування водою, повітрям, сонцем, ходіння босоніж).

  На фізкультурних заняттях з дітьми, що мають порушення зору, використовуються яскраві предмети, звукові сигнали, зорові орієнтири, схематичні малюнки. До комплексу корекційно-розвивальних вправ і рухливих ігор доцільно включати вправи зорової гімнастики:

• на розслаблення м'язів очей («пальмінг» - закривання очей долонями; соляризація; обертання; повороти голови й тулуба без фіксації погляду; швидке кліпання очима); на 

• зміцнення м'язів очей (послідовне переміщення погляду з предмета на предмет, що розташований в різних місцях спортивної зали; «малювання» очима ламаних ліній, спіралей, різноманітних геометричних фігур; піднімання очей вгору і вниз; колові рухи очима вправо та вліво); 

• на розвиток глибинного зору (фіксування погляду на об'єкті, який поступово то наближається, то віддаляється); на сприяння статичній роботі очей (в основу вправ покладено роботу з уявними предметами: їх обертання, переміщення, обведення або розфарбовування спочатку за годинниковою стрілкою, а потім - проти неї); 

• на розвиток гостроти зору (робота з різними за розмірами та чіткістю предметами або зображенням, спочатку з більшими, а потім з меншими за розмірами - перенесення способів дії з одними предметами на інші); 

• на поліпшенням кровопостачання та кровообігу очей (ці вправи охоплюють елементи загартування, самомасажу очей, точкового масажу; вони дають змогу відновлювати зір на клітинному рівні).