Мета гри - розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інформацію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: "Поставити шафу, диван, стіл, стільці" і т.п. "Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати" і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: "Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку" і т.п.
1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків ( 3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам'ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.
2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: "Подивись уважно і запам'ятай. Тепер закрий очі". Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам'ять.
Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.
1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.
2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).
3. Швидко постукати по столу 3, 4, 5 раз.
4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім'я (або вік, або адресу) і сісти на місце.
5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).
6. У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.
Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:
1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.
2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.
3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.
4. Тихо встати і сісти.
5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.
6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).
1. Вправа "Швидко назви". Вчитель показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам'яті назвати, що бачила.
2. Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.
3. Вправа "Повтори за мною". Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Дитина повинна повторити його.
4. Вправа "Покажи". Виконується який-небуть рух. Дитина по пам'яті повинна його повторити.
5. Вправа "Не помились". Дитині зав'язують очі, вчитель торкається до дитини. Учень має визначити скільки разів до нього доторкнулися.
Вправи для розвитку моторики і уваги.
1. Вправа "Повтори за мною". Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає "направо", "наліво", то "на вікно", "на двері"); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).
2. Вправа "Який я сильний". Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак - розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.
3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.
4. Вправа "Допоможи". Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані по підлозі дрібні предмети в коробку.
5. Вправа "З'єднай". Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках).
6. Вправа на рівновагу. Дитина повинна: а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста); б) пробігти по дошці, несучи який-небуть предмет.
Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів
Необхідна умова шкільного навчання - це розвиток пізнавальної діяльності школярів. Пізнавальна діяльність полегшує і прискорює розумову реакцію.
Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповідь на ці запитання, не відступити перед труднощами, а отримавши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все це разом узяте, і є пізнавальний інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням і волею.
Пізнавальна діяльність відіграє важливу роль у розвитку розумової обдарованості.
Соціально-комунікативна готовність до школи
Соціально-комунікативна готовність до школи складається з умінь дитини будувати взаємини в колективі однолітків: займати лідируючу позицію, вміти працювати в команді і підтримувати лідера, а також вміти спілкуватися з дорослим співрозмовником.
Крім того, дитина повинна хотіти йти в школу. І тут ми, дорослі, повинні вміти відмежовувати внутрішню мотивацію дитини від зовнішньої. Дошкільник повинен йти в школу тому, що хоче багато знати, очікує, що там буде цікаво, а не тому, що ми купимо йому за це новий конструктор або іншу якусь іграшку.
З огляду на той факт, що дитина нерідко вперше зустрічається з психологом лише безпосередньо під час вступу до школи, можна запропонувати спеціальну діагностичну методику для батьків, які за допомогою простих спостережень і відповідей на питання, зможуть самі визначити сформованість готовності своєї дитини до шкільного навчання. Однак перш ніж говорити безпосередньо про діагностичну методику, необхідно сказати про певні правила.
Всі завдання повинні пропонуватися в невимушеній обстановці. Це повинна бути гра або будь-яка повсякденна діяльність.
Не варто говорити дитині, що ви збираєтеся її перевіряти - вона замкнеться або буде занадто напруженою.
Це всього лише спостереження, тому воно може бути розтягнуто в часі. Не квапте ні дитину, ні себе.
Як дізнатися самостійно, без допомоги фахівця, чи готова дитина до школи? Батьки можуть оцінити рівень "зрілості" за допомогою спостереження і відповідей на питання.
Розвиваючи дитину із ЗПР рекомендують скористатися такими порадами.
- Усуваючи відставання у розвитку дитини, звертайте увагу на всю її психічну сферу. Роботу з дитиною слід починати зі збагачення чуттєвого пізнання навколишнього світу, тобто набуття тих знань, уявлень, вражень, які свого часу дитина не отримала під час безпосереднього знайомства з предметами.
- Пам'ятайте про підвищену схильність дитини втрачати увагу. Під час занять з малюком потурбуйтеся, аби навколо не було нічого, що могло б відволікти увагу: зайвих речей, увімкненого телевізора чи приймача.
- Пам'ятайте про згубний вплив на головний мозок дитини електромагнітного випромінювання, яке виникає під час роботи комп'ютера, мобільного телефону тощо.
- Тривалий час дитина із ЗПР потребує допомоги дорослого. Спочатку це може бути дія, яку дорослий виконує рукою малюка, а потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуванні зразка може бути досить тривалою.
- Формуванню в дітей із ЗПР пізнавальної сфери, початок якого припадає на дошкільний вік дитини, батьки часто не надають значення. Можливо тому, що не завжди знають, чого саме слід навчити дитину. Вище зазначені науковці пропонують ряд рекомендацій, як формувати пізнавальну сферу дитини із ЗПР.
Орієнтування у просторі
Одним з умінь, яке важливо опанувати дошкільнику, є орієнтування у просторі, яке починається з визначення власних частин тіла, далі - частин тіла ляльки, тварин, визначення понять "вгорі-знизу", "над-під", "ліворуч-праворуч" та ін.
Починати потрібно з впровадження даних понять в життя, коли Ви просто вказуєте, що ви зараз взуваєте праву ніжку, потім ліву, кидаєте м'ячик вгору, потім вниз і т.д.
Коли малюк підростає і може виконувати розвиваючі ігри, рекомендуються такі завдання: - Взяти маленьку іграшку і будь-яку сюжетну картинку і просити малюка ставити іграшку "під лавку, ліворуч від дерева, праворуч від дерева.
Важливо - коли визначаєте "зліва-справа" на картинці, то що стосується неживих істот, то це збігається з тим, як ми дивимося на картинку, наприклад: " Праворуч від груші" це там, де у нас права рука, а ось "Праворуч від дівчинки" ми повинні врахувати, де саме у дівчинки права і ліва рука, а це вийде навпаки від нашої правої і лівої руки. Для цього дорослий сідає навпроти дитини і пояснює, що якщо ми дивимось один одному в обличчя, топрава і ліва руки у нас навхрест, а якщо дивимося в спину, то там, де у нас права і ліва руки, там і в іншої людини.
Варіант з людьми складніший, тому його потрібно застосовувати вже перед самою школою, коли дитина добре орієнтується в понятті "ліво-право".
- Сховати іграшку, яку любить дитина, і керувати малюком, коли він буде її шукати: йди вліво, вправо, вище, нижче і т.д.
-Друковані завдання (або намалюйте від руки самі), де потрібно розфарбувати птахів, які на дереві, наприклад, коричневим кольором, а під деревом - сірим. Або прапорці, що дивляться вправо - зеленим.
-Ігри протилежності - знаходити картки, де, наприклад, м'ячик під столом, а ваза на столі; собачка за будкою, а на іншій картинці перед будкою і т.д.
- Малювати по клітинках. Берете листочок в клітинку, ставите дитині крапку в кутку клітинки і починаєте диктувати, а дитина малювати: " Дві клітинки вниз, одна клітинка праворуч, три вниз" і так далі, щоб вийшла форма тварини або будь-чого іншого! Заготовки цих малюнків можна знайти в інтернеті. Спочатку дитині не кажіть, що в неї вийде, щоб зберігати інтерес до кінця завдання. Це працює "на ура" при чому, що розвиває не тільки просторову орієнтацію, а й дрібну моторику, готуючи руку до письма.
Дисграфія (від грец. dis - префікс, що означає розлад, γραφειν - пишу) - нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію. Розглядається як симптом при алалії, різних формах афазій, або при недорозвиненні мови. Основою дисграфії звичайно виступає неповноцінність фонематичного слуху й утруднення у вимові, які перешкоджають оволодінню фонематичним складом слова. Може бути скоректована при організації спеціальних вправ у читанні й письмі.
Ліворукість не визначається як патологія і для тривоги немає причин. Переважне володіння руки залежить не від "хотіння" дитини чи його впертості, не від його бажання або не бажання, а від особливої організації діяльності мозку визначальною не тільки "ведучу" руку, а й деякі особливості організації вищих психічних функцій.
Для чого потрібні пальчикові ігри?
Фахівці давно помітили, що дрібна моторика супроводжується коротенькими віршами і добре помагають в розвитку дітей - на розвиток дитячого мовлення і дрібної моторики рук.
Буде дуже корисно і ефективно для дитини, якщо кожного дня проводити по 2-3 хв. масаж кистей рук і пальців. Ігри з пальчиками створюють сприятливий емоційний фон, розвивають вміння наслідувати дорослого, покращують мовленнєву активність дітей. Дитина вчиться концентрувати свою увагу і правильно її розподіляти.
При виконанні вправ з супроводом віршованих рядків, мовлення стає більш чітким, ритмічним і яскравим, посилюється контроль за виконанням рухів.
Розвивається уява і фантазія дитини. Оволодівши вправами можна "розказувати руками" цілі історії. В результаті засвоєння всіх вправ кисті рук і пальці придбають силу, рухливість і гнучкість, а це в подальшому полегшить засвоєння навиків письма.
Пам'ятайте! Будь- які вправи будуть ефективні тільки при регулярних заняттях. Займайтесь, грайте з дитиною кожного дня.
